"Ми налаштовані на обмін, а не односторонню співпрацю", – історія єдиного в Україні фотофестивалю
Фестиваль Odesa Photo Days уже п'ять років поспіль проходить в Україні. У 2019 він став частиною ширшого проекту під назвою Ukrainian Photo Days, що отримав грантову підтримку від Culture Bridges і тривав майже рік, включаючи виставки й лекції в Україні та за кордоном. Що вдалося за цей час команді кураторів із України, Польщі й Великобританії, розповідає Катерина Радченко, кураторка й засновниця фестивалю Odesa Photo Days.
Проект Ukrainian Photo Days був ініційований у результаті співпраці кураторів із трьох країн – України, Польщі й Великобританії. Це серія подій, покликаних дослідити розвиток фотографії та популяризувати фотографію в Україні. Вони розраховані передовсім на професійних фотографів, однак програма також включає заходи для нефахової аудиторії. Центральним заходом проекту є фотофестиваль Odesa Photo Days. Загалом у межах Ukrainian Photo Days відбулося 26 публічних подій, на яких побували 5 тисяч людей.

"Програма проекту Ukrainian Photo Days була дуже насиченою – ми самі не можемо повірити в те, що змогли це зробити. Звісно, ми не зібрали її за один момент – структура формувалась всі п'ять років, протягом яких існує фестиваль Odesa Photo Days. Забезпечити цю сталість ми намагаємося, зокрема, тим, що протягом наступного року після фестивалю стараємося організувати участь українських фотографів на майданчиках наших іноземних партнерів і гостей. Ми налаштовані на обмін, а не односторонню співпрацю", – коментує Катерина.

Катерина Радченко
У межах Ukrainian Photo Days відбулося 26 публічних подій, на яких побували 5 тисяч людей
З усіх подій організаторів найбільше "прокачав" фестиваль Odesa Photo Days. Як пояснює Катерина: "Він багатошаровий, найбільш інтенсивний. Протягом п'яти днів фестивалю з ранку до ночі відбуваються зустрічі, лекції, майстер-класи, портфоліо рев'ю. Після фестивалю виставки тривають близько одного місяця. За цими п'ятьма днями – півроку підготовки, при тому, що наша команда є доволі маленькою – п'ять осіб, не рахуючи волонтерів і запрошених спеціалістів – перекладачів, дизайнерів тощо. Цей фестиваль, з одного боку, витягує з нас всю енергію, а з іншого – бачачи, як усе працює, отримуючи позитивні відгуки, ми заряджаємося силою для втілення подій упродовж усього наступного року".
Відкриття Odesa Photo Days 2019
Кураторка переконалася, що на встановлення продуктивних партнерств найкраще впливають особисті знайомства і подорожі до країни, де б хотіли знайти партнерів, особливо під час спеціалізованої події:

"З митцями та кураторами з Польщі ми співпрацюємо уже п'ять років, від моменту заснування фестивалю Odesa Photo Days. Цьому безпосередньо сприяло те, що 2014 року я півроку була на стипендії Gaude Polonia в Варшаві. За цей час я побувала на двох основних фотофестивалях Польщі – у Кракові, Лодзі та познайомилася з куратором фестивалю TIFF у Вроцлаві. І саме тоді в мене виникла ідея нашого фестивалю та сформувалося бачення того, як саме її втілити. Крім фестивалю, щороку ми робимо мінімум по одному проекту в співпраці з польськими колегами".

Одним із найважливіших контактів співрозмовниця називає галерею Jednostka у Варшаві. Її кураторка Катаржина Сагатовська приєдналася до роботи над Ukrainian Photo Days. Це був перший досвід їхньої співпраці, який відкрив можливість для нових спільних проектів.

З Великобританією команда Ukrainian Photo Days співпрацювала вперше. Для цього партнерства важливим став візит на Photo London 2019 року, де Катерина познайомилися та зустрілась із низкою кураторів, зокрема, з Макс Хаутон, яка була спікеркою на фестивалі 2019 року й кураторкою одного з дослідницьких проектів. Ще одна кураторка Трейсі Маршал, яку Радченко зустріла в Лондоні, буде в журі основної виставки Odesa Photo Days у 2020 році.

Уже третій рік поспіль Австрійський культурний форум підтримує візити митців і кураторів з Австрії. Цього разу вони посприяли приїзду трьох гостей – Сюзанни Гамауф, Олени Невкритої і Софі Хаслінгер. Інший давній партнер фестивалю – Грецький фонд культури – підтримав лекцію грецького фотографа Стратоса Калафатіса.
За останні п'ять років українська концептуальна фотографія стала знову помітною. Водночас інфраструктура, пов'язана з фотографією, в Україні взагалі не розвивається.
У всіх трьох країнах, які стали партнерами проекту, фотографія розвивається стрімко й цікаво. Зі слів Катерини, за останні п'ять років українська концептуальна фотографія стала знову помітною. Водночас інфраструктура, пов'язана з фотографією, в Україні взагалі не розвивається.

"У нас по сьогоднішній день відсутній музей фотографії. У Харкові пробують запустити музей харківської фотографії, але це приватна ініціатива. Також у нас немає можливості навчатися фотографії. Відсутність освітніх програм – це, напевно, одна з найважливіших причин, чому ми започаткували наш фестиваль. Крім того, наш конкурс для підлітків є єдиним у цьому форматі. Ми намагаємося стежити за тим, що знімає молодь, і стимулювати їх до цього. Окрім самого конкурсу, ми проводимо протягом року майстер-класи й лекції для них. Четверо з тих підлітків, із якими ми підтримуємо зв'язок, уже вступили у європейські виші, де вивчатимуть фотографію. Це для нас є важливим результатом. Водночас ми усвідомлюємо, що ми єдиний, маленький фестиваль, і цього недостатньо", – зазначає співрозмовниця.
Відкриття головної виставки Odesa Photo Days 2019 "Точка зору" в хмельницькій галереї MASLO
У 2019 році, в рамках проекту Ukrainian Photo Days, вперше співпрацювали із Запоріжжям і Хмельницьким. Головна експозиція фестивалю побувала в Запорізькому обласному краєзнавчому музеї і хмельницькій галереї MASLO.

"З директором музею в Запоріжжі Михайлом Мордовським я познайомилася, коли проводила лекцію із сучасної фотографії. Це було партнерське порозуміння з першого знайомства, виявилося, що нам обом цікаво поспівпрацювати. Подібна ситуація була і з галереєю MASLO в Хмельницькому, за чиєю діяльністю ми спостерігали дистанційно. Мала відбутися ще одна виставка в Ужгороді, але, на жаль, галерея, у якій ми планували її провести, змушена була закритися", – додає кураторка. Анкетування відвідувачів виставок підтвердило спостереження організаторів, що цим, нецентральним, містам не вистачає сучасного контенту й особливо фотографічного. Серед потенційних спільних проектів із галереєю MASLO – проведення фото резиденції у Хмельницькому. Щодо Запоріжжя, то, на жаль, директор Михайло Мордовський звільнився, тож майбутня співпраця буде залежати від майбутнього керівництва.
Відкриття "Точки зору" в Запоріжжі
Традиційною частиною програми Odesa Photo Days є вечірні покази – легкий формат зі слайд-шоу фотографій з різних куточків світу під музику. Для цієї події команда фестивалю щороку шукає нових партнерів у різних країнах. Наприклад, три роки тому вони знайшли фестиваль у Сувоні, списалися й запропонували поділитися фото для показу. Через рік було зворотне запрошення – для української виставки в Південній Кореї. Крім того, українського фотографа Костянтина Чернічкіна запросили з презентацією на фестиваль у Сеулі. "Це також дало нам можливість познайомитися з іншими кураторами й іншими інституціями, і наразі ми співпрацюємо з чотирма корейськими фотофестивалями", – зазначає Радченко.
Вечірній фотопоказ сучасної фотографії з Єгипту та Словенії
Команда проекту дуже вмотивована проводити конкурс "Future Photo Days" для підлітків, бо отримує заявки з дуже різних міст і сіл України (у 2019 надійшло 120 заявок з 45 міст і сіл). Інтерес, який апліканти проявляють до конкурсу, спілкування з ними під час самого фестивалю надихає розвивати далі цю програму й вести її за межі Києва. Також організатори хочуть створити для підлітків посібник з фотографії. Втілення цього задуму буде залежати від багатьох факторів, але в першу чергу від наявності фінансування.

Проект включав також освітні можливості для самих організаторів. Зокрема, вони мали змогу дізнатися, як проводять фотофестивалі London Photo Fair і Wszyscy Jestemy Fotografami. Зі слів Катерини, було важливо побачити, як відбувається комунікація з аудиторією, які теми пропонує програма, а також сконтактувати з цікавими для нас фотографами. Про Wszyscy Jestemy Fotografami кураторка додає, що цей фестиваль підштовхнув їх до роботи з новими темами, як-от "майбутнє", "екологія", "утопія".
Фотопоказ робіт фіналістів конкурсу для підлітків Future Photo Days 2019
Пошук фінансування – один із найтяжчих моментів. Зокрема, якщо йдеться про державне фінансування, оскільки на державному рівні фотографія не визнана як мистецтво. Це єдиний твір, який можна вивезти за кордон без необхідних паперів.

"З грантами від міжнародних організацій є інший момент – тут складно довести, що ми є неприбутковою освітньою платформою, бо 90% фотографічних фестивалів у світі є комерційними. Однак коли є перший партнер чи перший спонсор, далі легше знаходити порозуміння з іншими. Ми маємо таких партнерів, які підтримують нас уже тривалий час – Польський інститут, Австрійський культурний форум, Грецький фонд культури", – пояснює Катерина.
Виставка "Корейська міграція — довгий шлях" у сквері між вулицями Дерибасівська та Польська
На державному рівні фотографія не визнана як мистецтво. Це єдиний твір, який можна вивезти за кордон без необхідних паперів.
Фотофестиваль Odesa Photo Days 2020 запланований на 23–26 квітня. Катерина сподівається, що його не доведеться скасовувати через коронавірус. Цього року організатори готують чотири виставки. Одна з них – головна фотовиставка, яка відбувається щороку на основі відібраних робіт. Друга – виставка в межах співпраці з платформою Parallel (Odesa Photo Days – єдина інституція з України, яка представлена на цій міжнародній платформі), – коментує Катерина. Третя – виставка литовської фотографії, що буде синтезом як сучасної, молодої фотографії, так і більш традиційної фотографії Литви. Четверта – виставка в колаборації із журналом PHROOM magazine, присвячена цьогорічній темі фестивалю "Who is next to you (Хто поруч з тобою)". На вечірніх показах будуть, зокрема, представлені знімки з Уругваю, оскільки цього року команді вдалося стати партнерами з Центром фотографії у Монтевідео.

"Так як минулий рік у нас був супер інтенсивний, цього року ми беремо менший оберт. Ми вирішили, що наша діяльність не перейде в бієнале, але відбуватиметься такими хвилями, коли один рік буде більш насичений подіями, а другий менше. Ми подавалися на гранти цього року, однак не отримали фінансування, тож робимо фестиваль, виходячи з наявних ресурсів. Але ми й далі співпрацюємо з партнерськими інституціями, які допомагають нам сформувати програму й привезти лекторів", – коментує співрозмовниця.

Серед ресурсів, за якими варто стежити тим, хто цікавиться культурою та креативними індустріями, Катерина називає Bird in flight і Support your art.
Фото з Facebook-сторінок Odesa Photo Days Festival і галереї MASLO