Шість тижнів у дусі опери на березі Середземномор'я
Хормейстер та диригент Київського національного академічного театру оперети Сергій Нестерук розповідає про те, як завдяки гранту мобільності на шість тижнів став учасником міжнародного фестивалю опери в Італії, важливість таких навчальних подій та відмінність підходів українців та європейців у цій сфері.
Mediterranean Opera Studio and Festival — це прем'єрна літня оперна програма для оперних співаків, молодих оркестрантів, диригентів та режисерів. Фестиваль проходив у невеличкому містечку в Катанії, де навіть немає оперного театру. Це спокійне регіональне місто, яке ідеально підходить для навчання, де немає туристичного напливу.
У Mediterranean Opera Studion and Festival входило все: коучинг, робота з вокалістами, робота з оркестром, майстер-класи. Я подавався на програму як асистент диригента і диригенти, з якими я працював, — Леонардо Каталанотто (Leonardo Catalanotto) та Джонатан Сантаґада (Jonathan Santagada) — давали майстер-класи, працювали з п'ятьма асистентами, підказували, давали практичні знання.

Шеститижнева інтенсивна програма була структурована таким чином, щоб максимально стимулювати навчання та сприяти розвитку потенціалу учасників школи.
Протягом перших трьох тижнів всі артисти (співаки, інструменталісти, асистенти диригентів / режисерів) зосередилися на тому, щоб довести опери, які задавали на «домашнє завдання», до рівня публічних виступів:
— Дж. Пуччіні «Мадам Батерфляй»;
— Г. Доніцетті «Любовний напій»;
— В. А. Моцарт «Весілля Фігаро».
Щойно учасники з'їхалися у перший день фестивалю, одразу ж відбулася перша репетиція. Кожен вже знав свою партію відсотків на 90. Це була повноцінна постановочна робота над трьома операми паралельно.
До фестивалю я готувався близько трьох місяців: вчив твори італійською мовою, підписував над кожним словом його значення, розставляв акценти для оркестру.
Сергій Нестерук
На фестивалі я був асистентом диригента. Хоча підходи диригента та асистента можуть різнитися, асистент повинен дотримуватися думки диригента, з яким працює. Хто такий асистент диригента? Доки диригент працює з оркестром, асистент стоїть поруч з партитурою і все фіксує, спостерігає. Це потрібно на випадок, якщо диригент з якихось причин буде відсутній, щоб його асистент взявся працювати з оркестром і проробляв ту ж саму роботу, яку виконував диригент. А ще асистент іноді може сидіти у залі і слухати як звучить оркестр, щоб почути, де чогось не вистачає чи де хтось зіграв щось неправильно.
Навіть після перших трьох тижнів репетиції не завершувалися, ми перейшли у фазу «репетиції — виступи»: увечері виступали, а наступного дня розбирали, де хто погано зіграв, виправляли це, репетирували і знову виступали. Такий темп був протягом усієї другої половини фестивалю. Загалом ми мали 23 концертних виступи.

Мене приємно вразив рівень виконання учасників. Всі оркестранти, які приїхали на навчання, були молодими, і, незважаючи на юний вік, чудово грали. За декілька репетицій вони зігралися та працювали як справжній професійний оркестр, який має вже 10 років стажу — злагоджено, як один організм.
Робота базується не на страху, а на тому, щоб вкладати свої ресурси, сили та працювати
В Італії інакше працюють та відносяться до людини. Через те, що там велика конкуренція, вони не церемоняться. Якщо ти робиш щось не так, то з тобою просто не будуть працювати і легко знайдуть заміну, оскільки є багато інших професіоналів.

Можливо місцями таке ставлення виглядає трішки цинічно, але воно настільки підіймає рівень відповідальності та конкурентоспроможність, що люди починають зовсім по-іншому до цього ставитися. І я, коли починаю працювати з такими людьми, одразу відчуваю, що у них віддача та експресія зовсім на іншому рівні, вища якість. Робота в них базується не на страху, а на тому, щоб вкладати свої ресурси й сили та працювати.
Після фестивалю я вже встиг внести невеликі коригування до своєї методики роботи з колективом. Впродовж фестивалю я спостерігав за тим, як маестро спілкуються з виконавцями, за їхнім ставленням та підходами до колективу. А оскільки я працюю в театрі, можу одразу ж випробувати нову методику на практиці.
Майбутній розвиток
У січні 2019 року я лечу в Лондон для участі у майстер-класі Ахіма Холуба (Achim Holub) та конкурсі. Я матиму можливість працювати з одним із найкращих оркестрів Великої Британії — London Classical Soloists. Всі учасники проведуть два концерти тривалістю мінімум 95 хвилин, включно з конкурсом.

Ахім Холуб поділиться своїм досвідом 20-річної співпраці з багатьма світовими музикантами та звукозаписуючими компаніями, розповість про те, як правильно планувати кар'єру успішного диригента, керувати оркестром та продюсувати. Також кожен учасник зможе отримати особистий відгук від Ахіма та його комплексні рекомендації розвитку кар'єри.

Ця подія у Лондоні відрізняється від Mediterranean Opera Studio & Festival в Італії, адже, якщо там все складеться добре і мій виступ у конкурсі буде успішним, є шанс, що мене запросять бути диригентом оркестру London Classical Soloists на кількох концертах.

Окрім цього я матиму змогу зустрітися у Лондоні з диригентом, чиїм асистентом я був на фестивалі на Сицилії. Раніше ми лише листувалися, а цього разу вже зможемо зустрітися вживу й обговорити конкретніше подальшу співпрацю.
Фото: Сергій Нестерук та фотограф MOSF Тай Коллінз (Tai Collins)