Кліматично-мистецькі лабораторії

Кліматична криза через призму соціально-залучених мистецьких практик
Кліматично-мистецькі лабораторії — це міждисциплінарна колаборація ГО «Еколтава» (Полтава), ГО «ІТТА» (Чернівці) та координаторки Ірини Замуруєвої, що поєднує мистецтво з кліматичною наукою і активізмом в Україні. Мисткиня, науковиця, культурна географиня та організаторка Ірина Замуруєва розповідає як завдяки гранту національної співпраці Culture Bridges команді вдалося реалізувати масштабний проект на перетині культури і зміни клімату.
У моїх думках досить довго маринувалася ідея щодо змішування культурного і кліматичного секторів в Україні. Як людина, яка вивчала природничі науки і має власну творчу практику, я почала усвідомлювати, що для відвернення кліматичної кризи недостатньо сухих наукових звітів про закиснення океанів чи глобальне потепління. Суспільство бомбардується цими фактами вже близько півсторіччя, а системних змін все ще не відбувається.

Я звернулась до ГО «ІТТА», із засновницею якої була давно знайома. Вони зацікавлені в потенціалі культурних практик для осмислення соціально важливих питань і влучно використовують перформативні методи для цього. Я розповіла їм про свою ідею. До цього вони не працювали зі змінами клімату, але погодились на експеримент. Ми спільно перебрали кілька потенційних партнерів і врешті-решт я підключила свій досвід в екологічно-активістській сфері в Україні та вийшла на організацію «Еколтава», з якою перетиналися років п'ять назад під час моєї роботи в ГО «Зробимо Україну чистою». З ними дуже зрезонувала ідея використання мистецтва для переосмислення кліматичних тем і так все закрутилося. Я була свого роду ланкою між двома партнерськими організаціями та координувала проект.

Ірина Замуруєва
Ініціаторка та організаторка проекту
Партнери проекту
Незалежне об'єднання експертів та екологічних активістів, мета якого — побудова громад, в яких сміття сортується та переробляється, а енергія споживається ощадно. ГО базується в Полтаві та веде активну громадську діяльність для покращення стану екології навколишнього середовища по всій Україні. «Еколтава» реалізувала проекти на тему важливості енергоефективності та розвитку ВДЕ, що фінансувалися ЄС, Міністерством довкілля та клімату Норвегії, німецьким фондом URBIS, фондом Бьолля. Організація проводить прес-тури, демонстраційні візити із сонячною електростанцією, консультації для ОСББ та органів влади, навчальні літні табори для активістів, кліматичну майстерню.
Громадська, некомерційна організація, що базується в Чернівцях, та створена молодими людьми для молодих людей. Місією ІТТИ є заохочення активного громадянства та громадської участі у суспільстві з основним фокусом на наданні можливостей для молоді створювати позитивні зміни у своїх громадах. Організація має досвід втілення міжнародних проектів в рамках Erasmus+ та Meetup Programs. ІТТА працює з методом форум театру і через театральні воркшопи в різних українських містах поширює цю практику.
Ідея проекту з'явилася кілька років тому, коли я досліджувала мистецтво і художні практики, які працюють з темою зміни клімату. Мене особливо цікавили міждисциплінарні формати колаборацій. Однією з відправних точок став проект Cape Farewell, який базується в Англії. Мене вразили, наскільки серйозно та глибоко вони працюють з культурними нарративами зміни клімату та власне формат їхньої роботи: вони влаштовують експедиції на кораблях в Арктику для представників мистецького, кліматично- дослідницького, журналістського та активістського сектору. А після повернення на основі пережитого досвіду створюють постановки, поезію, перформанси, фотографії та скульптури. І я подумала: «Таке має відбутися в Україні!». Звичайно ж, їхати в Арктику для цього було абсолютно не обов'язково. Оскільки помітити і відчути зміни клімату в Україні можна фактично всюди, якщо знати, куди і як дивитися.

Нашою ж метою було поєднати роботу митців та кліматичних науковців і активістів, щоб разом переосмислювати зміну клімату в Україні. Незважаючи на багаточисленні докази кліматичної кризи та її наслідків, ця тема залишається мало зрозумілою серед українського суспільства, і є фактично відсутньою у культурному просторі України. Комунікація йде здебільшого мовою сухих звітів, наукових доповідей та статей і це не працює для створення якихось системних змін. Тож ми вирішили застосувати інший спосіб зіштовхування людей з кліматичною реальністю — через мистецькі практики

Ірина Замуруєва
Ініціаторка та організаторка проекту
140 заявок

з 52 міст України
8 днів

резиденції у Славському в Карпатах
16 учасників

працювали в тандемах (художник+науковець/активіст)
2 виставки

у Чернівцях (28/05 - 2/06) та в Києві (12-18/06)
Протягом 8-денної насиченої програми резиденції у Славському в Карпатах 16 учасників працювали в тандемах (художник/ця+науковець/иця або активіст/ка) та досліджували зміну клімату не лише як фізичне, або екологічне явище, а і як комплексний культурний і соціально-політичний феномен. Локацію обрали не випадково, а саме в місці, де можна більш наглядно побачити та відчути наслідки кліматичних змін.

Після резиденції учасники повернулися до своїх міст і протягом двох місяців сформовані пари у супроводі менторок спільно працювали над втіленням своїх задумів. Результати робіт, які розкривають тему зміни клімату в Україні, було представлено у формі групової виставки «Надзвичайний кліматичний рух». Співкураторами виступили Ірина Замуруєва, Олександр Долгий та учасники кліматично-мистецьких лабораторій. Експозицію було показано в Чернівцях (28 травня — 2 червня) в центрі «Резиденція Молоді» та в Києві (12 — 18 червня) в культурному центрі «MetaCulture».

Формат кліматично-мистецьких лабораторій надав простір та інструменти для мистецько-активістських та мистецько-наукових співпраць та експериментів. Для митців цей проект був можливістю заглибитися в одну з найгостріших проблем сьогоднішнього та майбутніх поколінь в інтердисциплінарному середовищі. Для науковців і активістів – шансом подивитися на власну роботу з абсолютно іншої точки зору. У такий спосіб ми прагнули створити простір для взаємодії між цима групами для створення соціально-залученого мистецтва, яке може бути рушієм змін.
У більшості учасників не було попереднього досвіду міждисциплінарної роботи і нашою метою було створити умови, в яких вони змогли б подолати стереотипи по відношенню один до одного («художники занадто емоційні», «науковці працюють лише з цифрами» тощо), та співпрацювали б на абсолютно рівноправних основах. Для цього ми провели двогодинний воркшоп із пропрацювання стереотипів про категорії «митця/мисткині», «активіста/ активістки» і «науковця/науковиці». Всі були настільки різні, що могли звучати питання «що таке квір» і разом з тим «що таке агробіоценоз?».

Ми дали учасникам повну свободу у виборі партнерів, тому тандеми почали формуватися вже після знайомства і певної взаємодії десь на третій день резиденції. Єдиною умовою був вихід із зони комфорту і міждисциплінарна колаборація. Ми фасилітували процес за допомогою різних вправ з групової динаміки (частково із сфери драматургії) та побудови довіри, для того, щоб учасники могли роззнайомитися та зрозуміти, з ким би вони хотіли працювати у тандемі.

Ірина Замуруєва
Ініціаторка та організаторка проекту
Роботи учасників резиденції
Для трьох з п'яти фінальних тандемів резиденція продовжилася експедиціями в локації, пов'язані із ідеями робіт.
Еліас Парвулеско і Тета Цибульник (об'єднання «ruїns collective) разом із біологинею та дендрологинею Світланою Потоцькою два дні перебували в заказнику Замглай Чернігівської області, одній із найбільших болотних систем України. Результатами співпраці стали дві опубліковані наукові статті та колажований фільм і мульти-медіа інсталяція «zong».
Семен Поломаний провів день в Олешківських Пісках, де окрім процесів опустелювання, знятих та змонтованих у мульти-медіа інсталяцію «Спустошення», записав вибухи снарядів й автоматні черги: з часу анексії Криму та початку російської агресії на Донбасі частину Національного парку «Олешківські піски» зайняв воєнний полігон (повний фільм можна переглянути тут).
Перформерка Тетяна Корнєєва кроками вимірювала території вирубки лісів Львівської та Донецької областей.
Метеорологиня Світлана Краковська та художник Максим Ходак разом осмислювали вугільно-добувну промисловость на Донбасі та культурний наратив причетності України до кліматичних змін. Результат можна побачити у їхній роботі «Кліматична Окраїна». А разом із художницею Кариною Лазарук Світлана записала епізод «Від імені науки» з особистого і наукового досвіду експедицій в Арктику для подкаст-каналу Medialogy.
У рамках наших виставок ми проголосили Надзвичайний Кліматичний Стан. Це було цікавим досвідом створення візійного документу у дуже колаборативний спосіб. Разом із усіма залученими учасниками та представниками кліматичних організацій («Еколтава» та «Екодія») створили Декларацію Надзвичайного Кліматичного Стану, яка підтримує та підсилює існуючі наративи зміни клімату в Україні (вимогу про перехід на ВДЕ, відкритість гідрометеорологічних даних та безоплатну доступність до них громадянського суспільства). Процес створення та узгодження цього документу був прозорим та міждисциплінарним, оскільки всі редакції та дискусії щодо змісту велися між представниками кліматичного та культурного секторів у спільному онлайн-документі.

Ірина Замуруєва
Ініціаторка та організаторка проекту

Найбільший вплив проект мав на практики учасників з арт та інших секторів. Для того щоб розкрити цей аспект, організатори проводили глибинні інтерв'ю по закінченню проекту та виділили кілька типів змін:
- Поглиблення розуміння соціальних процесів та створення додаткових вимірів художньої практики. Так, наприклад, мистецьке об'єднання «ruїns collective», які вже були задіяні в теми зміни клімату на філософському рівні, відмітили, що для них це було змогою зануритися глибше у ці процеси і шукати способи працювати з людьми з різних дисциплін.
- Розвиток взаємозв'язків між арт-сектором і наукою та активізмом. КМЛ став проектом, в якому не просто відбулася колаборація між різними сферами діяльності, а й стала трансформативним досвідом для учасників.

Для продовження та поглиблення цього роду впливу команда проекту видала та розповсюдила серед культурних та екологічних організацій «Дороговказ з створення творчих кліматичних партнерств», який було створено на основі досвіду КМЛ та подальших досліджень міжсекторних взаємодій.

Проект актуалізував та проблематизував зміну клімату в українському культурному середовищі, винес їх з «кліматичної бульбашки» в мистецький та медіа дискурс. В загальному розуміння після проекту зросла і продовжує зростати присутність тем екології і антропоцену в арт-колах.
Зараз ми перебуваємо ще на стадії оцінки пережитого досвіду та формування розуміння, як його конвертувати в щось зрозуміле та цікаве. Ми планували далі проводити інформаційні заходити, щоб транслювати далі набутий досвід і адаптувати його для більш широких кіл. Ми працюємо над ідеєю створення гнучкої моделі кліматичних лабораторій як простору взаємодії та співпраці. І можливо вже під неї будемо шукати подальше фінансування на наступні роки.

Ми також придивляємося до європейських організацій, у яких ми можемо повчитися процесу створення подібної моделі. Це, наприклад, Artists Placement Group (Лондон), які з 1965 року працюють з митцями та поміщають їх в абсолютно немистецький контекст для провокування взаємодії і використання мистецького способу мислення у немистецькому контексті. З однією з учасниць резиденції ми обговорювали такий плейсмент в гідрометцентрі чи інших екологічних установах, проте це досить ресурсно затратна ідея і поки немає чіткого бачення.

Крім того, ми маємо контакт з Лисичанським музеєм, бібліотекою в Тишківці і простором у Сєвєродонецьку, які дуже зацікавлені показати роботи створені в рамках КМЛ в себе і залучити місцеве населення до обговорення вугільно-добувної індустрії та майбутнього шахтарних регіонів у такий спосіб. Проте всередині команди ми поки що не знайшли ресурсів на організацію цього.
З нами буквально кілька днів тому зв'язався проект OY Sound System для створення спільного іммерсивного перформенсу, який розкрив би теми зміни клімату і взаємодії людей та інших живих істот. Тож зараз ми спілкуємося з ними і шукаємо точки перетину та взаємопідсилення.

Ірина Замуруєва
Ініціаторка та організаторка проекту
Фото: Ніка Попова, Ірина Замуруєва